Залежність від телефона чи комп’ютера в дитини: що робити?

Проблемою сучасних дітей та підлітків стала тотальна залежність від гаджетів. Важко уявити того, хто б хоч день провів без телефона. Не дивно, що у багатьох формується прив’язаність до мобільних пристроїв. Непереборне бажання зазирнути в соціальні мережі, посерфити в інтернеті, пограти онлайн. Пів дня за екраном і ніяких прогулянок на свіжому повітрі. Недостатньо спілкування з сім’єю та друзі по той бік екрану. Перепади настрою, прояви агресії, проблеми зі сном. Це тільки частина проблем, які може викликати залежність від телефона чи від інтернету.

Телефон не зло, він може бути гарним помічником, не варто відразу бути категоричними й відкидати факт його корисності. Він допоможе дізнатися, де дитина знаходиться, зайняти на кілька хвилин, передати чи знайти потрібну інформацію. Та й коли сидіти за екраном ноутбука не весь день, то шкоди не буде! Головне, щоб це не виходило за межі розумного.

Вірус цифрової недоумкуватості

Дослідження доводять, що в мозку людей, що постійно зависають в інтернеті, є зміни, які нагадують ті, що з’являються після травми голови або на ранній стадії деменції — недоумкуватість в старечому віці. Також часто вони втрачають лік часу, їм здається, що вони сидять за екраном значно менше. Те ж стосується більшості людей, які проводять час у соціальних мережах. Зареєстровані в Інстаграмі? Ви можете перевірити, скільки часу на день витрачаєте на це. Ваша активність становить декілька годин? Маєте інший додаток? А тепер уявіть, що за все життя ви вже провели в інтернеті декілька років. За статистикою семирічна європейська дитина проводить понад рік за екраном, а от повнолітні — в рази більше. 

Скільки часу можна перебувати за екраном гаджета?

Дітям до 5 років навіть телевізор рекомендовано дивитися не більше, ніж чверть години. До 12 років можна користуватись телефоном та планшетом, але достатньо години, та ще й з перервами, щоб очі не втомлювалися. У вечірній час навіть дорослим не варто сидіти за екраном, краще взяти книгу, так потім простіше заснути. Якщо помічаєте, що у дитини після гаджетів болить голова чи проявляється агресія, то значить варто зменшити час за телефоном, комп‘ютером чи телевізором.

Багато відомих людей саме так і робить. Стів Джобс відомий, як співзасновник компанії Apple. Не дозволяє дітям користуватися айпадом, а інші гаджети — ночами та у вихідні дні. Творець Blogger і Twitter дає власним використовувати планшети та смартфони не більше, ніж годину на день.

Можете брати приклад. Обмежте користування ними. Попіклуйся, щоб цих пристроїв не було у спальні.

Ознаки залежності від телефона

• Дитина втрачає інтерес до всіх занять, окрім користування телефоном. Не гуляє з друзями, не грає, не відвідує гуртки.
• Постійно сперечається, вимагає більше часу для використання гаджетів.
• Дитина пригнічена, якщо не тримає телефон у руках, отримавши його, радіє.
• Дитина має проблеми зі спілкуванням в реальному житті.
• Порушення сну. Особливо, якщо дитина сидить за телефоном навіть перед тим, як лягти спати. Перше, що робить, коли прокидається — шукає гаджет. А то і спить із з ним. Листується в нічний час. Через це вдень вони втомлені, в’ялі, не можуть сконцентруватися на чомусь.
• Ожиріння. Постійне використання комп‘ютера стає причиною сидячого способу життя. Коли триває онлайн-гра, підлітки п’ють содову та заїдають чипсами, а фаст–фуд шкідливий для здоров’я.
• Агресивність. Окремі ігри на мобільних пристроях можуть посприяти тому, що діти й підлітки стають жорстокими та проявляють агресію до однолітків. Вживають нецензурну лексику, щоб виразити емоції. Також негативним є те, що вони шкодять негативними коментарями чи підглядають чужі паролі. А деколи навіть крадуть у батьків гроші, щоб придбати віртуальну зброю або прокачати ігрового персонажа.

Як боротися із залежністю в дитини

Емоційні перепади з часом будуть тільки зростати. Маленькі діти влаштовують істерики, щоб отримати бажане, а дорослі часто вручають їм телефони, щоб тільки сиділи тихо. Можна не читати казки, а показати мультфільм, та дитина буде хотіти ще і ще, а світло від екрана не сприятиме тому, щоб маля швидко засинало.

Старші діти апелюють тим, що у всіх вже є телефони, й вони не хочуть відрізнятися від однолітків, щоб над ними не насміхалися. А блогери стають прикладом того, що навіть діти можуть почати заробляти завдяки інтернету.

Та чи варто жертвувати усім вільним часом та відмовлятися від походу в кіно чи на атракціони заради того, щоб довше посидіти в ноутбуці або планшеті? Чи потрібно все фотографувати та викладати в соціальні мережі чи вигадувати шокуючі історії про власну сім’ю чи про знайомих заради ролика, що збере більше лайків?

Відповідь очевидна. От-тільки якщо забрати в дитини телефон, то це викличе непорозуміння, агресію, почнеться скандал, вимагання повернути річ, звинувачення в порушенні особистого простору та подібне.

Потрібно пояснити, чому ви обмежуєте використання гаджетів. Наведіть приклади успішних людей, встановіть чіткі правила. Не можна, щоб забраний телефон став найбільшим покаранням для дитини, не підвищуйте його цінність в її очах. Суперечка не допоможе розв‘язати проблему.

Якщо підліток просить посидіти за ноутбуком довше, скажіть, що завтра вона гратиме менше на цей же час. Заохочуйте, якщо дотримується розкладу.

Якщо дитина навчається дистанційно, то уроки не можуть бути без перерв. Вони або коротші, або їх менше. Правильно організована робона, як в ШКОЛІ 977, не спричинить проблем, але на свіжому повітрі потрібно проводити більше часу.

Та найважливішим є приклад батьків.

Дивуєтеся, що чадо сидить за екраном день і ніч? Подумайте, скільки часу так само проводите ви. Заборонити те, що робити самі буде непросто, бо дитина не зрозуміє нерівності.

Проводьте разом більше часу. Якщо ви постійно зайняті, то дитині немає з ким грати, де шукати уваги й піклування. Братики й сестрички чи друзі не допоможуть розв‘язувати всі проблеми. Саме турбота батьків необхідна кожному.

Раніше діти бігали у дворі, лазили на дерева, могли втрапити в халепу чи навіть поранитися. Сучасні батьки почасти радіють, що не доводиться перейматися через це. Телефон у руки — і ніяких турбот. Та розбите коліно — не така вже й прикрість, якщо поруч справжні, а не віртуальні друзі. Якщо можеш легко знайти спільну мову з ким завгодно та не боїшся нових знайомств. Якщо маєш інтереси й мрії.

Сидіти в телефоні — улюблене заняття вашої дитини? Подумайте, чи не надто небезпечне.