Боротьба за дитину. Хто виграє?

Таких історій на інтернетних та й освітніх просторах – по гривні відро. Конфлікт “батьки – школа” міцно займає друге місце після класичного Тургенєвського протистояння батьків і дітей. Інколи стосунки з’ясовують роками. Стоси списаного паперу, кілометри висотаних нервів і літри заспокійливого з обох боків. З чого все почалось, бува, вже ніхто не пригадає. От, як у нашій історії.

на фото: Репортаж зі стандартної Американської школи, про те як дітей вчать розв’язувати конфліктні ситуації між собою. Чомусь термін “конфлікт батьки-школа” не є таким популярним, як на теренах славянських мереж інтернету ,

Щоб все було справедливо

У молодших класах дуже #загальноосвітньої школи поконфліктували вчителька та мама одного з учнів. Чи то дитина не прийшлась вчителеві до серця, чи мама запідозрила неадекватне ставлення, – толком ніхто згадати не може. Але сварка вихлюпнулась за межі класу і перемістилась спочатку у кабінет завуча, потім – директора. Керівництво закладу, замість залагодити стосунки, чи, як у боксі скомандувати “брек!”, стало цілком на бік колеги.

Мама пішла по інстанціях – міський відділ освіти, міністерство, суд. Вона так захопилась боротьбою з учителем і адміністрацією школи, що навіть поступила у громадську раду по нагляду за шкільною освітою. Кілька років знадобилось, аби директора злощасної школи – ні, не звільнили, – а перевели в інший навчальний заклад.

Кілька років знадобилось, аби директора злощасної школи – ні, не звільнили, – а перевели в інший навчальний заклад.
Увесь цей час син борчині ходив в той ненависний йому клас, де від початку отримав тавро проблемної дитини із проблемної сім’ї й став жертвою булінгу (цькування).
Протягом років бойових дій хлопчик потерпав від упередженості вчителів і збиткування однокласників. Про гарні оцінки не йшлося. Діагноз “педагогічна запущеність” наблизився впритул, коли мама визнала свою поразку і забрала сина.
“Не варто витрачати час, здоров’я, ресурси на боротьбу зі школою, – каже ця мама, – краще витрати все на власну дитину”.

З острахом обоє пішли до гімназії. І – о, диво! Дитина розцвіла. Хлопчик віднайшов радість дружби з однолітками, інтерес до навчання. Так, багато було пропущено, але проста відсутність щоденного стресового фактору нормальне ставлення вчителів, допомога мами та дали свої плоди.

Які в мене є варіанти

У такій боротьбі батьків з системою завжди програє дитина, хто б ситуаційно не переміг. Якщо школа, клас, навчання не приносять користі, радості відкриттів, задоволення, – треба йти геть.

Просто змінити клас – це прийнятне і правильне рішення на початку конфлікту. Війна ніколи не налагодить стосунки дитини з учителем та однолітками, вона тільки поглибить прірву.

Змінити місце навчання доведеться, якщо суперечності тривають довго та з класу в клас передались подробиці, плітки. В такому випадку перехід у межах одного закладу проблему не вирішить.

Піти в альтернативну приватну школу на рік-два, щоб потім повернутися до іншого вчителя. Такий вихід теж можливий тоді, коли дитина побула у зоні “бойових дій” не дуже тривалий час. Якщо конфлікт затягнувся довше, ніж на рік, перехід навіть в елітну школу з очною формою навчання не гарантує психологічного комфорту, оскільки сам стан дитини вже може провокувати булінг.

Найкраща реабілітація після тривалого цькування дитини – #альтернативна школа. Дистанційне навчання дасть передишку дитині, відновить втрачену самооцінку, подарує можливість і час зайнятись спортом, музикою, взяти участь у всіляких конкурсах та олімпіадах.

Новий варіант: піти на весь час на #дистанційне #навчання і вступати у ВИШ вже як зріла людина без психологічних травм. Для нашого суспільства дистанційна, та й альтернативна школа – це нове явище, і прикладів випускників небагато.

В онлайн школі “Проект977” ми маємо дітей, що:
дійшли на дистанційному навчанні до 6 і 7 класу,

або таких, що перейшли в онлайн-школу в 2-5-6-9 класу,

є такі, що закінчили навчання, здали ЗНО і вступили у ВИШі.

Однак, закордонний досвід того, що дає дітям дистанційна школа у плані результатів, розвитку та реабілітації – досить значний.

“Проект 977” почався саме з вивчення такого досвіду, знайомства з такими родинами, дітьми і вже дорослими людьми, що ні дня не ходили до звичайних шкіл. Спочатку, все це було дивно і занадто. Після звикання, ми спробували директор спробувала на своїх дітях взяти один предмет онлайн, другий, і вже далі, отримавши власні результати стала детально спілкуватися із батьками та випускниками дистанційних шкіл США.

Великий здобуток сучасної шкільної реформи те, що батьки все сміливіше знаходять альтернативу дуже середній школі, будь то дистанційна школа, як “Проект 977”, хоумскулінг, чи інші альтернативні локальні починання.