Що робити батькам, щоб витягнути дитину з кругообігу боргів по навчанню?
Багато з батьків стикалися з проблемою відставання в школі. Це неприємно і конфліктно для всіх. Хочемо поділитися практичною інструкцією щодо вирішення такої проблеми. Вона стане у пригоді не тільки учням дистанційної школи, а всім хто хоче “підтягнути хвости” у навчанні. Ми не раз стикались з ситуаціями, в яких родина відкладала навчання саме в дистанційній школі на місяці, а потім приходили до нас, з проханням наздогнати програму.
Причини такої ситуації можуть бути абсолютно різні:
- накопичення не засвоєного матеріалу,
- пропуски шкільних занять через хворобу,
- проблеми з однокласниками,
- відсутність викладача з певної дисципліни.
Найчастіше батьки реагують різко – тиждень без телефону і комп’ютера. Знайомо? 😉 Але на практиці таких підхід рідко допомагає… І Найголовніша проблема може бути не в тому, що дитина не хоче, а в тому, що він просто не може самостійно повернутися в колишній ритм.
План дій для батьків
Крок 1: Зрозуміти причини
Перше, що потрібно зробити – це з’ясувати причини такої поведінки вашої дитини. Як сказано вище, причин може бути достатньо багато, а можуть бути ті, про які ви навіть не здогадується. Є навіть такі, як перехід до 5-го чи 9-го класу, депресія, конфлікти в школі чи дома, а часто і одне, і друге, і третє.
Важливим є те, що дитину потрібно не наказувати за таку поведінку, а розібратися у ситуації. Тоді стане зрозуміло, чи є за що наказувати, або які заходи потрібні для вирішення даної проблеми.
Слід зауважити, що зараз йде розмова саме про тих дітей, які справлялися з навчанням до теперішнього часу. У цій статті не розповідається про дітей, що з самого початку не були зацікавлені у навчанні. Це інша зовсім інша, досить непроста тема.
Крок 2: Підготовка
Обов’язковий етап, без нього все скотиться до пункту 1.
- Напевно найважливіше, що треба зробити – домовитися. Заручитися довірою та згодою вашої дитини на допомогу їй у даній проблемі. Впоратися з цією ситуацією без бажання дитини не вийде.
- Якщо дитина починає впадати у відчай, впевнена, що у неї нічого не вийде – потрібно дізнатися, наскільки великі наслідки, а також зменшити збитки. Для цього рекомендується запитати класного керівника, з’ясувати, які завдання не здані, чи можна виправити погані оцінки, а також, хто з вчителів готовий допомогти вашій дитині закрити “хвости” та займатися додатково.
- Потрібно зібрати всі підручники, атласи, зошити та конспекти з необхідних предметів. Перевірити чи всі матеріали наразі у вас, чи не дали покористуватися однокласнику. Якщо потрібні конспекти яких немає – дізнаємося в класі, у кого можна взяти переписати чи скопіювати.
- Докупити чисті зошити, яких не вистачає, а також провести ревізію рюкзака. Іноді саме у портфелі можна знайти загублені домашні завдання чи листки з конспектами.
- М’яте і рване, якщо воно потрібне – підклеюємо, розгладжуємо, обертаємо. Чуже повертаємо.
Тепер, коли ви подолали важкий етап, звикли до незворотності подій, – ви зробили деякі рухи в бік світлого майбутнього. Це надає ентузіазму.
Крок 3: Планування
Тепер, коли ми оцінили, наскільки величезний слон, якого нам треба з’їсти, потрібно розділити його на шматочки і зрозуміти, в якому порядку, і з якою швидкістю його треба поїдати.
Разом з дитиною робимо перелік справ, які потрібно зробити. Це може бути планер над робочим місцем, заповнений розклад у блокноті або список справ на холодильнику. Справи радимо розділити на термінові, менш важливі, останні. Дуже важливо кожному завданню поставити бажаний та крайній термін.
Будуючи плани, треба закладати в них додатковий час на похибки, невдачі, хвороби, непередбачені обставини. Плани дуже рідко виконуються так, як треба, і часто змінюються в процесі. Останнє перевірено на власному досвіді.
Крок 4: Реалізація
Запускаємо наш план дій в реальне життя, точніше воно вже в дії, з чим вас і вітаємо!
Іноді навіть до кінця першого тижня можна закрити деякі борги – це зазвичай підвищує мотивацію і настрій дитини. Пізніше можуть виявитися певні пропуски в знаннях. Тоді буде потрібно внести певні корективи, враховуючи нові обставини. З вечора або з ранку обговорюємо з дитиною завдання на майбутній день. Коли день закінчується – аналізуємо, що вийшло, а що ні і яка допомога потрібна.
Стежимо за самопочуттям і настроєм дитини. Радіємо успіхам. Дозволяємо собі і йому маленькі радості, коли щось виходить. Не дозволяємо (дуже важливо) собі зауважень типу «тільки все це треба було ще в минулому році робити і без мами» або «ось можеш же, якщо захочеш».
Розуміємо, що легко не буде – ні батькам, ні дитині, ні вчителям. Але варіант «плюнути на все і будь що буде» розглядати не потрібно. Втім, можна перевести дитину на дистанційне навчання, але і тут потрібно наздогнати.
Якщо план взагалі не працює, дитина чинить опір бурхливо або пасивно, не робить того, про що домовилися, не справляється з навантаженням, не може робити уроки, не утримує уваги – краще порадитися з психологом і лікарем.
Крок 5: Регулярно підводимо підсумки
В процесі закривання боргів по навчанню не забувайте час від часу говорити про те, що вдається краще, а що гірше. Що йому допомагає зосереджуватися, стежити за часом, укладатися в терміни, як йому краще працюється, що йому вдається самому, де він відчуває себе впевнено.
Все це допомагає дитині зрозуміти самого себе, навчитися справлятися зі своїми проблемами самостійно. Це великий і важкий процес, завдяки якому дитина може отримати певні навички щодо самоорганізації, самостійності, прийняття рішень. Але вам не потрібно стрибати від самого початку до теми самостійності, ви, як батьки, відповідаєте за те, щоб НАВЧИТИ дитину цьому.
Вирішенню великих і складних проблем краще вчити, поки ціна провалу не дуже висока. І пам’ятати, що всяка криза – це можливість для зростання, а невдача – це привід чогось навчитися. З дна ями, коли падати далі нікуди, залишається лише шлях наверх.
Стаття написана за матеріалами.